Яків Степовий: допис з проєкту «Солоницівська громада. Від цікавого до смачного» (Частина третя).
«Зоре моя вечірняя». Цей уривок з поеми Т. Г. Шевченка «Княжна», мабуть що, відомий широкому загалу більш як народна пісня. Але насправді у цієї пісні є автор, про якого і піде зараз мова!
Пересічанський краєзнавчий музей має у своїй колекції справді рідкісні речі. Одна з них – старе німецьке піаніно, інструмент, який належав Якову Степовому – яскравому представнику української музичної інтелігенції першої чверті XX ст.
Яків Степанович народився у Харкові, 8 жовтня 1883 року. Ґрунтовну музичну освіту отримав у Придворній співацькій капелі в Петербурзі та Петербурзькій консерваторії, працював в Київський Музично-драматичній школі М. Лисенка та у Київській консерваторії. Брав участь у діяльності художньої ради Київського оперного театру та Української музичної драми, створив симфонічний оркестр імені Лисенка. А ось згадок про перебування Степового у Пересічному не містить, навіть, всезнайко-вікіпедія. І, тим паче, не відповість вона на питання: звідкіля тут з’явився інструмент, на якому, вірогідно, і була написана ця пісня! Ну, а якщо і не ця, то безліч інших! Композитор писав пісні та романси на вірші українських поетів І. Франка, Лесі Українки, О. Кониського, М. Рильського.
Крім пісень складав фортепіанну музику: прелюдії, вальси, елегії, фуги. Творчість композитора – багатогранна, індивідуальна і водночас яскраво національно виражена. Цей зв’язок наче мелодика народних пісень, пісень його дитинства!
Саме дитинство пов’язує цю талановиту людину з Солоницівською громадою та селом Пересічне. Велика родина Якименків, а це справжнє прізвище композитора, веде свій рід з цього села. У Пересічному жив колись і дід Яші – Йосип, до якого з Харкова той частенько приїздив. Кажуть, що хлопчисько дуже полюбляв сидіти під великою дідівською грушею та слухати пташиний спів. Усе своє, на превеликий жаль, не дуже тривале життя Яків Степанович присвятить музиці. У 1921 році він несподівано захворіє на тиф і помре, не встигши здійснити низку творчих задумів. Похований він на Байковому кладовищі.
Хочете знати більше? Не нехтуйте подорожами рідним краєм та відвідуванням маленьких сільських музеїв. Далі буде.
