Хвилина, що важить більше за час. Пам’ятаємо!..

Сьогодні ми знову повертаємося думками до тих, кого забрав Голодомор. Не для того, щоб загострювати біль, а щоб не розгубити пам'ять. Це не тільки про минуле – це про нас теперішніх, про нашу здатність бачити ціну життя й вистояти, коли історія знову випробовує Україну.

О 9:00 щодня в Україні хвилина мовчання. Одна хвилина нашого життя, яка лежить на вагах проти смерті наших українців. Хвилина, щоб усвідомити, заради чого ми живемо і кого маємо пам’ятати.

Тож ділимося з вами твором відомої української поетеси Ніни Супруненко як спосіб сказати те, що звичайними словами не завжди виходить.
Хай слово стане свічкою для кожного, кого забрав Голодомор і кого забирає війна сьогодні.

Вічна пам’ять всім загиблим!

СВІЧА ПАМ’ЯТІ
 
…Хай сплять у вічнім спокої вони,
Померлі в тридцять другім, тридцять третім,
Без будь-якого прощення й вини,
Безпомічні і безпорадні в смерті!
 
…Хай сплять спокійно. Хай горить свіча –
І не лише в години поминальні,
Хай розганяє голодовки чад,
Як осінь – журавлиний крик прощальний…
 
…Не зрозуміть і серцем не збагнуть
Всього того, що зроблено з народом:
Обірвана зненацька долі путь!
Все. Смерть. Кінець. Нема нічого – згодом…
 
…Весь жах і біль, безвихідь і печаль
Вкарбовано в історії сторінці!
Не допоможе вже ні гнів, ні жаль –
Землею стало стільки українців…
 
…Голодо-мор від слова «голод», «мор»…
Душа здригається в безмежній тузі!
Звучить ридань нестерпний чорний хор –
Травою проростає в квітні в лузі…
 
…Голодомор – приречене життя
Дитя малого й літньої бабусі,
Де – непрощенне вічне каяття!..
Трава – щороку проростає в лузі…
 
Вона спасти бажає хоч когось –
Від немовляти до старого діда!
Але – зірвалося… Не відбулось…
Куди цей генетичний страх подіти?!
 
Він у душі й у серці навіки!
Він передався від бабусі й мами –
І знов видіння схудлої руки
Ночами серце мучить до нестями!
 
За всі ці смерті – не моя вина,
Та світ навколо знову різко меркне!
…Запалимо свічу – нехай вона
Освятить душі всіх людей померлих…
 
25.10.13
Полтава – Харків

Більше поезії можна почитати тут: https://www.suprunenko.in.ua 

Фото у дописі: з нашого фотоконкурсу «Туристичні барви Слобожанщини»
Автор: Павло Льоушкін 
Фоторобота «Соняшне око»
28.08.2010, поле біля Чугуєва