1 грудня. Коли грудень болить, але ми все одно тримаємось!..

Передмова. На цю розмову з вами, підписники, нас надихнула, фотосесія знаного фотохудожника Володимира Оглобліна «Білокольорове. Зимова Харківщина. Околиці села Нескучне».

Здавалося, б ця серія була зроблена вже багато років тому, але за відчуттями – вона болить найбільше зараз.

Нагадаємо, що село Нескучне – батьківщина славетної художниці Зінаїди Серебрякової (1884-1967), уродженої Лансере, тут вона народилася, жила, створила свої всесвітньо відомі шедеври. І хоча від будинків Лансере та Серебрякових не залишилося й сліду, але природа, увічнена мисткинею, майже та сама і надихає й сьогодні художників та фотографів на творчість.
Під час повномасштабної війни село Нескучне зазнало катастрофічних руйнацій. 

1 грудня. Коли у грудях болить грудень, але ми все одно тримаємось
Починається грудень. І він більше не про очікування свят.
Він про те відчуття, коли ще один рік війни підкрадається до дати, яку ми всі пам’ятаємо тілом.
Про те, що вже черговий грудень ми зустрічаємо в умовах, де кожен день – виклик, а кожна пауза – проживання втрат.
І так, на жаль, не всі українці дожили до цього дня.

Це той біль, який не зменшується. Але й той біль, який навчив нас берегти кожен промінь світла, що лишається.
Тому сьогодні, у 1-ий день 12.2025, ми ділимося не просто датами – це маленькі гачки, за які тримається наша витримка.
Це моменти, які нагадують:

• життя поруч із війною теж має право бути,
• радість – це не зрада,
• а цінування – це форма вдячності тим, хто боронить нашу країну.

Ці дивакуваті дати – наші тихі острови сили. Маленькі кроки, що допомагають триматися туристичній і незламній Харківщині, яка живе, попри все.

Сенси, з якими Харківщина туристична хоче поділитися.

03 грудня – День світової тиші і німоти
День, коли тиша говорить голосніше за слова. Про втрати, про стійкість, про домівку, яку треба вберегти.
12 грудня – Свято невисловлених думок
У кожного з нас нині є те, чого ми не можемо сказати вголос. Але можемо прожити й усвідомити.
14 грудня – День «Більше добра сьогодні»
Бо в країні війни добро часто – вчинок виживання, підтримки один одного.
15 грудня – День «пастухів котів»
Свято всіх, хто вміє керувати хаосом. Це про наші громади, волонтерів, рятувальників і кожного, хто тримає наш край.
20 грудня – День «Розставте крапки над «і»
Щоб не загубитися у щоденному штормі, ми завершуємо те, що можемо. Навіть маленькі справи повертають відчуття контролю.
21 грудня – Всесвітній день медитації
Прифронтова Харківщина знає, що таке потреба у внутрішній тиші. Навіть хвилина спокою – вже розкіш.
21 грудня – День зимового сонцестояння
Направду найтемніша ніч року. Але саме з неї народжується повернення світла. У цьому є наша надія.
28 грудня – День «Подзвони другу»
Дзвонити тим, хто далеко. Тим, хто на фронті. Тим, хто просто потрібен нам, щоб вистояти.
29 грудня – День незавершених справ
Завершити те, що тягнеться довго – теж маленька перемога.
30 грудня – День глобального планування
Ми плануємо навіть тоді, коли життя розбиває плани щодня. Бо планування – це віра в наше завтра.
30 грудня – Фестиваль величезних змін в останню хвилину
Не забувайте, що наше кожен день життя – і є зміни.
31 грудня – День прийняття рішення
Рішення залишатися сильними, незламними, українцями.
31 грудня – Медитація заради миру в усьому світі
Віримо, що цього року вся Україна й світ медитуватимуть про мир для нас.
Про світло для Харківщини. Про повернення всіх, кого чекаємо.

Грудень болить. Але саме через біль ми стали гостріші, сильніші й уважніші до кожного крихітного сенсу.
Тож тримаймося. І тримаймо одне одного.
Харківщина вистоїть. Україна вистоїть.

Примітка. Більше про кожне зі свят можна знайти в інтернет-просторі. Сподіваємось, що ця підбірка відгукнеться і вам.