«Віртуальні мандрівки пам'ятками археології та історії Полтавщини»

Розпочинаємо презентації авторських туристичних маршрутів у рамках проєкту «Віртуальні мандрівки пам'ятками археології та історії Полтавщини»

Маршрут 1️⃣🏰: Посульський рубіж Древньої Русі: подорож містами-градами «Київської Русі»

❌You shall not pass! Насправді ця фраза належить не Гендальфу. Її вигукували кочівникам-завойовникам мешканці середньовічної Полтавщини з висоти унікальних фортець. Рештки укріплень, скажемо по секрету, можна побачити на власні очі 👀⬇️

Територія Полтавщини упродовж тисячоліть була прикордонням між землеробськими племенами лісостепу та кочівниками південних степів. І досить нечасто ці контакти були мирними 🏹

У добу середньовіччя до звичайних раніше претензій на майно, землю, людські ресурси додалися ще й релігійні протиріччя охристияненого заходу з язичницьким (чи пізніше — мусульманським) сходом.

⚔️Із черговим загостренням протистоянь у добу існування Київської Русі на берегах Сули починають виникати цілі комплекси оборонних споруд. Їхня задача — створити непереборні перешкоди кочівникам для проникнення углиб території Русі (пізніше — Переяславського князівства).

🧱На зразок «Великої Китайської стіни», у Посуллі, від самого її гирла до широти Лубен, з кінця Х ст. зводяться суцільні оборонні лінії — так звані «Змійові вали». Їх оборонну міць вінчали укріплені «гради», які виникали аж до ХІІ ст. включно. Вони стали фундаментом для виникнення цілої мережі Руських міст.

Навіть зараз сліди укріплень цих градів вражають🏰

Окремі з них, судячи з реконструкцій, могли мати висоту стін до 10 метрів, і це без урахування доволі потужних і глибоких ровів. У довогнепальну епоху це були, по праву, «твердині» і «місця сили».

✅ Багато градів стратегічно облаштовували в місцях найкращих переправ через Сулу, щоб максимально ускладнити форсування річки загонам кочівників.

Та все ж, як говорять літописи, попри всю міць, їх досить часто захоплювали, спалювали, руйнували🏰🔥 Але незмінно, як фенікси, вони повставали з попелу та відновлювалися.

Аж до монгольської навали ці міста були осередками військової сили, місцевої культури, ремесла та торгівлі. Окремі з них (📌як-от Лукім’я, Лубни, Снітин, Лохвиця, Сенча) стали підґрунтям для виникнення великих сотенних і полкових центрів козацької доби.

Назви цих фортець середньовіччя нам донесли руські літописи. Археологи та історики витратили немало часу, щоб зіставити ці «імена» з конкретними пам’ятками (🕵️‍♀️Горошин, Снепород, Лубно, Кснятин, Синець тощо).

🚴‍♀️🚴‍♂️ Сьогодні ж ми маємо змогу відкрити цілий пласт майже не відомої середньовічної історії України та Полтавщини — з багатьма рештками давніх фортець, історіями та легендами, що пронизують кожну з цих пам’яток.

🙏Проєкт впроваджується за фінансової підтримки Український культурний фонд та Zagoriy Foundation