Легенда про вовчицю

Існує цікава і романтична легенда про назву річки Вовчої та її появу. Колись давним-давно в долині річки жила зграя вовків. Вони полювали на дичину, вишукуючи здобич в урочищах. Вожаком зграї був сильний і сміливий вовк. Але він потрапив у пастку, поставлену людьми… 
Зграю спробувала очолити молода вовчиця. Частина племені приєдналася до неї, а інша поставилася ворожо, прагнучи обрати свого вожака. Тоді вовчиця вивела свою зграю у верхів'я ярів і оголосила непокірній частині вовчого племені, що віднині за непокору ті стануть об'єктом здобичі, як і косулі, зайці і всіляка інша вовча дичина. 
Вовчиця зі своїм оточенням прийшла до верхів'я яру і там почала рити велику та зручну нору для своїх дитинчат. Але з нори раптом хлинула вода, декілька днів потоки текли долиною яруги. З часом потік затих, перетворившись на джерело, з якого бере початок річка. І стали ту річку називати Вовчими Водами, сучасна назва – «Вовча». Від назви річки виникла і назва Вовчої слободи (нинішнього міста Вовчанськ).
 
Пропонуємо: екскурсію «Легенди Вовчанщини».
Маршрут:  м. Харків – смт Старий Салтів – м. Вовчанськ – с. Верхній Салтів – м. Харків.
Тривалість: 10 годин.
Об'єкти показу: Вовчанський краєзнавчий музей, Крейдяна гора, Герлегівське джерело, історико-археологічний музей-заповідник «Верхній Салтів» ім. В. О. Бабенка, відпочинок на березі річки Вовча.