#ЦікавинкиВідХарківськихЕкскурсоводів: допис від харківського екскурсовода Олени Ніколаєнко.
«
Як пов'язані яскрава французька кіноактриса Мілен Демонжо та Харків?
Її мати Клавдія Трубнікова народилася 18 травня 1904 року в Харкові, в Україні. Свою історію життя, що схоже на кінострічку, мати розкаже доньці незадовго до своєї смерті. І француженка напише книжку «Харківський бузок», яку Мілен згодом презентує на батьківщині матері. Ця книжка має таку назву через те, що Клавдія Трубнікова часто згадувала про бузковий цвіт ,який наповнював Харків. Мілен також намагалася посадити бузковий кущ на подвір'ї власної паризької квартири, але на півдні Франції він не прижився...
Книжка поклала початок і однойменному кінофестивалю у Харкові, який урочисто відкривався 17 травня, у день народження мами Мілен Демонжо (розбіжності з числами пов'язані з тим, що Клавдія змінила свій паспорт, записавши в ньому число 17, бо вірила, що сімка приносить їй удачу)....
У нашому місті є і алея зірок, на якій видатні актори залишають відбиток своєї долоньки. Є там і відбиток однієї з найвродливіших французьких кінозірок.
Зі спогадів Клавдії Трубнікової про Харків:
Перш ніж розказати тобі про своє життя, хочу поговорити про мою країну, яку ти, мабуть, ніколи не побачиш. Шкода, хоча не впевнена, що вона б тобі сподобалась. Там було б занадто холодно для тебе, адже ти любиш сонце, спеку, море й ці пейзажі з вічними пальмами, лаврами, мімозами... все , що я терпіти не можу, через одноманітність! Я люблю справжні пори року, їх різнобарв'я. У нас там ми всі ненормальні. Можемо переносити взимку сорокаградусний мороз, а влітку – спеку +40°.
Ми катались на ковзанах, як і ти в дитинстві, але не на роликових, а по кризі... Жах, який був холод, сухий мороз, від якого руки червоніли й тріскались, боліли. Іноді було відчуття, наче в роті повно крижаних льодяників... Проте з якою радістю поверталися ми додому, зігрівалися біля великої кафельної печі, пили гарячий чай з кухля, зігріваючи об нього руки!
Ми мешкали в цегляному будинку, триповерховому, як майже всі забудови на нашій вулиці. Крізь тонкі стіни ми чули все, що відбувається в сусідній квартирі. З-під дверей було чути запахи з кухні. Всі їли майже однакову їжу, тому пахло яєшнею, рибою, соняшниковою олією і часником. Я ненавиділа ці запахи, через це не люблю куховарити...
Нарешті довгоочікувана весна! І яке це було захоплення! Харків ставав духмяним та запашним від фіалок, конвалій та бузку. Ох, цей бузок – рожевий, білий, ліловий, яке диво! Якби ти могла відчути цей аромат! Всі виходили на вулиці, в місті панувало справжнє шаленство бузку.... Його оберемки пахли усюди, навіть у трамваях поруч з водіями...
Я більше ніколи в житті, про що іноді дуже шкодую, не поверталась на Батьківщину...
Допис на підтримку інформаційної кампанії від «Харківщина туристична».
»
Посилання на авторський матеріал.
Шановні колеги, долучайтеся! З нетерпінням чекаємо на ваші цікавинки!
#ХарківщинаТуристична
#яЕКСКУРСОВОД
#екскурсія
#туризм
#мандри
#Харківщина
#Харків
#ВсеБудеУкраїна
