Знання і практики передають без рецепта: як на Харківщині бережуть традицію випікання Сахновщинського короваю.
Продовжуємо наші спільні ранки зі знайомства з ініціативою «Пиріг Незалежності».
На Харківщині попри багаті кулінарні традиції збереглося не так багато саме рецептів пирогів, особливо тих, що масово відомі чи популяризовані. Частіше можна натрапити на описи й рецепти пиріжків, які побутували в кожній родині. Водночас окремі місцевості мають свої унікальні особливості: так, Сахновщина здавна славилася короваями – обрядовими, пишними, прикрашеними. Саме тому ідея «Пирога незалежності» покликана не лише згадати й відродити давні традиції, а й стати символом єдності та спільного святкування.
Тож сьогодні поговоримо про Сахновщинську громаду і її гастрономічну фішку – короваї. Зокрема, як на Харківщині бережуть традицію випікання Сахновщинського короваю та передають знання і практики без рецепта.
Як у селі Огіївка Харківської області зберігають коровайну традицію – читайте у матеріалі Суспільне Харків.
Джерело інформації: матеріал "Суспільне Харків" від 9 серпня 2025 р.
Авторки: Діана Яців, Інна Половко
Фотоілюстрації до матеріалу:
- Алла Терещенко з короваєм, спеченим за рецептом її свекрухи Любові. Суспільне Харків
- Прикраси на тісті для короваю. Суспільне Харків
- Директорка Сахновщинської бібліотеки Любов Волошина. Суспільне Харків
- Прикрашений Сахновщинський коровай. Суспільне Харків
- Колишній заступник директорки "Сахновщинської централізованої клубної системи" Олег Яриніч. Суспільне Харків
- Нині покійна коровайниця Любов Терещенко з короваєм. Суспільному надала Алла Терещенко
Сахновщинський коровай – нематеріальна культурна спадщина України. Одноярусний, здобний, обов'язково прикрашений рослинним орнаментом – таким його випікають у селі Огіївка на Харківщині. Єдиного рецепта обрядового хліба немає, однак, коли робоча група подавала заявку до Нацпереліку елементів нематеріальної спадщини, вона базувався на вказівках найстаршої коровайниці Сахновщинської громади Любові Терещенко.
Передають з рук у руки
Цьогоріч майстриня Алла Терещенко пекла святковий коровай до дня села Огіївка. Коровайну традицію жінці передала її свекруха Любов.
Тут уже нічого удосконалювати. Це – ідеальне тісто. Покращити його вже не можу ніяк, але я його трішки спрощую. Мамине тісто було дуже здобне, гарне, багате. У мене воно — трішки простіше, легше", — говорить Алла.
Пекти короваї жінка почала десять років тому, але, каже, так, як у свекрухи, виходило не одразу. У 2024 році Любов Терещенко померла і її традицію випікати обрядовий хліб на родинні та сільські свята продовжує невістка.
Минулого року менший син мами Люби запросив мене на день народження. Думаю: мами немає, коровайчик треба спекти. Зробила, принесла, то невісточка дружина Максима Марина сказала: "О, це – привіт від мами", – пригадує Алла Терещенко.
Як Сахновщинський коровай став нематеріальною спадщиною України
Ініціаторкою подачі заявки на внесення Сахновщинського короваю до обласного переліку елементів Національної нематеріальної культурної спадщини України у 2016 році була директорка Сахновщинської бібліотеки Любов Волошина.
Сахновщина – це житниця Слобожанського краю. Ми завжди славилися своїми пшеницями, житами, врожаями. Тому напросилося само собою: а чому б не поширювати інформацію і не популяризувати свій святковий хліб –коровай", – пояснює Любов.
Процесом внесення Сахновщинського короваю до переліку елементів Національної нематеріальної культурної спадщини займався Олег Яриніч, колишній заступник директорки КЗ "Сахновщинська централізована клубна система". З його слів, робота тривала з 2019 року, бо слід було довести життєздатність традиції. Офіційний статус Сахновщинський коровай отримав три роки тому.
2022 рік – це активна фаза війни, перший рік повномасштабного вторгнення. Ми мусили зібрати наших коровайниць в одному місці, щоб якимось чином закріпити цей єднальний фактор, зробити стійкі асоціації про громаду, що Сахновщина – це культура, коровай, затишок, гостинність. Тут пахне хлібом, тут завжди тобі раді, тут тебе приймуть з відкритими обіймами", – розказує Олег Яриніч.
Яким має бути Сахновщинський коровай
За словами Яриніча, Сахновщинський коровай – одноярусний, круглий й обов’язково прикрашений рослинним орнаментом, однак єдиного рецепта він не має – кожна коровайниця є носієм знань і практик випікання.
Сахновщинські коровайниці дуже часто використовують фразу, що тісто відчуває все. До випікання короваю мусиш підходити лише в гарному настрої, бо тісто не вдасться, не підійде. Або ж хліб трісне чи підгорить. А це, згідно з традицією, пророкувало нещасну долю для подружжя.
Коровайниця Алла Терещенко говорить, що завжди отримує задоволення від випікання традиційного хліба.
Це мені подобається. Особливо коли замісиш, а воно прямо в руках таке слухняне. Взагалі радію цьому: випечеш і тішишся, коли дітки їдять, смакують й задоволені", – каже майстриня.
На день села в Огіївці спечений Аллою Терещенко коровай передали делегації із села Нехворощі Полтавської області – саме жителі цього населеного пункту заснували Огіївку 101 рік тому.
З відео можна ознайомитися тут: https://youtu.be/OOK3TP79dck
