З днем повітроплавання, друзі!

З днем повітроплавання, друзі! Що кажете? Чудернацьке свято?!  Погоджуємося! Це свято дійсно немасове, ще не таке популярне, яким би мало бути, але… Як же фантастично і яскраво виглядають у небі повітряні кулі, скільки очей притягують до себе, скільки відчайдухів спонукають зробити крок у небо, а які туристичні фестивалі збирають ці химерні повітряні судна… 
Отож! Є чудовий привід поговорити про повітроплавання, тим паче, що ми, харків’яни, маємо свою історію підкорення блакитного океану! 
Сперечатися про те, що першими крок у небо здійснили португальський священник Лоренцо Гузмао та  французи-брати  Монгольф'єр й Жак Шарль не будемо. Це, безперечно,  справжні герої, імена яких назавжди залишилися в історії. 
А поговоримо про своє, рідне! 

Наприклад, про перший вітчизняний аеростат та про його конструктора – Михайла Тихоновича Лаврентьєва.
Доля цього селянина–кріпака може навчити кожного, що нічого нездійсненного немає, якщо вперто йти до своєї мрії! Народився він у тамбовській губернії у великій родині. Грамоті навчався потай, займався садівництвом, ковальською справою, куховарством. Після скасування кріпосного права у пошуках кращої долі опинився у Харкові. Тут він відкрив харчевню і розпочав облаштування буфетів у садах для розваг публіки із застосуванням феєрверків та ілюмінацій. 
І якось, побачивши демонстраційний політ  французького аеронавта Бюнеля, «захворів небом». На власні кошти він будує величезну повітряну кулю, на якій 28 квітня 1874 року вперше в Харкові піднімається  у повітря! Все, включаючи тканий міхур, плетену гондолу, двостулковий металевий клапан, кований якір, було зроблено Лаврентьєвим власноруч і під його наглядом за участі харківських  студентів. Зараз це можна назвати не інакше як hand made. Вони ж допомогли йому і в розрахунках. Про перший вдалий політ Михайла Тихоновича Лаврентьєва другого ж дня написали всі харківські газети. Він став гордістю міста. На його користь відкрили підписку –зібрані кошти пішли на будівництво іншого ше більш потужного аеростата під назвою «Харків».  Цей аеростат піднявся у повітря 16 червня того ж року. Михайло Тихонович неодноразово підіймався на ньому у небо. Й у Харкові, Одесі, декількох містах рф. Планував здійснити переліт з Ростова-на-Дону до Санкт-Петербурга, але відчувався  брак коштів. І хоча фінансово йому допомагали артисти харківських театрів, земляки, небайдужі городяни, все ж проєкт не було реалізовано. 
В останні роки життя працював над проєктом керованого літального апарату, що не залежить від напрямку вітру, проте креслення та рукописи не збереглися. 
Помер повітроплавець у 1907 році. Сталося це далеко від Харкова, але «бацила повітроплавання» вже назавжди оселилася у нашому місті. 

Ще цікаві згадки про харківське повітроплавання:

  • У 1897-1898 роках випробував аеростати з «махаючими крилами« видатний доктор медицини Костянтин Данилевський. Він виготовляв конструкції за участю механіка Петра Коськова. 
  • А потім пройшов вік «залізних птахів» й на Харківському іподромі почали проводити показові польоти заїжджих та місцевих пілотів – С. Заїкіна, С. Уточкіна, В. Дубовського. Був серед них й технік паротяго-ремонтного заводу Степан Васильович Гризодубов. 1910 року в Харкові відбувся політ його механічного літального апарату – біплану,  який було збудовано власним коштом нашого земляка-винахідника. 
  • 1909 року при Технічному товаристві студентів Харківського технологічного інституту організували аеросекцію, під керівництвом майбутнього академіка Георгія Федоровича Проскури. 
  • 1910 року при Харківському відділенні російського хімічного товариства відкрили повітроплавний відділ, який очолили ентузіасти – громадські працівники інженери-будівельники Валерій Євгенійович Мороховець та Г. Л. Окулич-Казарін. 
  • 1911 року було організовано першу в Україні авіаційну виставку, де демонструвалися літаки різних систем, зокрема аероплан Ігоря Івановича Сікорського. 
  • 1912 було відкрито школу пілотів та організовано перший в Україні аероклуб. 
  • 1928 року в Харкові відкрили льотну школу цивільного флоту, в першому випуску якої були три дівчини, одна з них – Валентина Гризодубова. 
  • 26 серпня 1991 року було засновано Товариство сприяння обороні України, до структури якого входить «Харківський аероклуб ім. В. С. Гризодубової. Клуб традиційно проводить щорічні авіаційні заходи   для населення, наймасштабніше з яких – «KharkivAviaFest» (спогади про який можна переглянути у відео тут). Фестиваль збирає багатотисячну аудиторію й запам'ятовується відвідувачам ефектним авіашоу з динамічною програмою – пілоти здійснюють складні трюки: віражі, польоти по колу, проходи зворотним курсом, круті спіралі, бойові розвороти, гірки, інші екстремальні фігури пілотажу. Цікаві показові виступи парашутистів – командна робота у повітрі та видовищні приземлення. 2021 року відвідувачів фестивалю найбільше вразив прохід в небі між повітряними кулями (що на фото).
  • 2004 року вперше в Україні було офіційно зареєстровано Харківську обласну федерацію повітроплавання. Аеростати Федерації піднімаються у небо на свята, задіяні в різноманітних заходах. Екіпажі федерації беруть  участь у Чемпіонатах України з повітроплавання, Міжнародних змаганнях з повітроплавання «Феєрія в небі Таврії» та ін. А 2008 року було проведено «Перший Фестиваль повітряних куль «Харківські простори». 

Ось такі «замальовки» ми зробили з нагоди Дня повітроплавання й вкотре переконалися, що нам, харків'янам, є ким та чим пишатись!

Життя триває і варто мріяти про те, як ми будемо надолужувати прекрасні моменти після нашої Перемоги!

#ХарківщинаТуристична
#АвіаПрогулянки
#повітроплавання
#ПовітрянаКуля