З 24 до 30 жовтня під егідою ООН у всьому світі проходить Тиждень роззброєння.

Зброя, прощай?! Щороку з 24 до 30 жовтня під егідою ООН у всьому світі проходить Тиждень роззброєння. Чи варто взагалі обговорювати цю тему, коли в країні йде повномасштабна війна?! Мабуть, споконвічна мрія людини – світ без війни. Вчені дослідили, що за всю новітню історію людства абсолютно мирними було лише 300 років. Локальні конфлікти, громадянські війни, світові збройні протистояння – на жаль, людство повсякчас тримає у руках зброю, відстоюючи свої інтереси, й по всяк час продовжує плекати надію на світ без війни. Тож, мабуть що іншого більш вдалого часу говорити зброї «Прощавай!» у людства немає! Загальну тему Тижня роззброєння характеризують слова:

«Досягнення миру і безпеки шляхом роззброєння». 

Державам пропонується щорічно в ці дні проводити заходи з пропагування та практичного позбавлення надлишків зброї, припинення модернізації засобів убивства, нерозповсюдження найбільш небезпечних із них. Зараз у суспільстві відновилася полеміка щодо відмови України від ядерної зброї. Але ж маємо факт: на підтвердження вектору миролюбної політики нашої країни ми відмовилися від третього за величиною ядерного воєнного потенціалу після розпаду СРСР. Станом на 1 червня 1996 року, на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду чи боєприпасу. А в основі створення Україною власних Збройних Сил було закладено політичні рішення керівництва країни щодо без’ядерного і позаблокового статусу й ратифікований договір про звичайні Збройні Сили в Європі.

Саме відмова від ядерної зброї сприймалась як квиток України до міжнародного визнання її державності. Це був шляхетний вчинок. Вчинок, який доводив усьому світу, що велика політика повинна бути відповідальною, і якби уряд кожної країни демонстрував миролюбне ставлення до сусідів, то мапі війн прийшов би кінець.

Світ прагне роззброєння. У 2019 році країни Стокгольмської ініціативи з ядерного роззброєння закликали світові ядерні держави вжити заходів щодо ліквідації ядерної зброї. Але ж приклад цивілізаційного підходу до питань війни й миру, що був наданий Україною світу, не надихнув лідерів цих країн на роззброєння й світ знов опинився на крок ближче, точніше, на десяток кроків ближче до ядерного конфлікту. Можна довго вести полеміку про доречність відмови від ядерної зброї, що зараз й відбувається. Зрозуміло одне – все людство має вимагати відмовитися від зброї масової поразки. Тиск на країни, які її мають, і, в першу чергу, на росію повинен лише зростати. Світ перебуває у ядерній небезпеці, небаченій від часів Холодної війни. І лише одне непорозуміння чи прорахунок відділяє людство від ядерного знищення. Значущими є слова президента України В. Зеленського щодо можливості повернення ядерного статусу:

«Я вважаю, що сьогодні це неправильно робити. Все-таки ми повинні не перетворюватись з людей на звірів. Все-таки цивілізація зрештою переможе».

Це було сказано у 2021 році. Обставини змінилися, а цивілізаційний вибір України – ні! Ми ведемо чесну боротьбу. Ми прагнемо перемоги для себе та миру для світу!

Хочеться завершити наш спіч цитатою Григорія Савича Сковороди, яку ми днями публікували в межах циклу «Мандрівник-філософ». Нам видається, що вона є край доречною, аби задуматися, в чому відмінність людей попри весь прогрес.

«Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть».

Фото до публікації: В. Голоха, Харків, Салівка, навесні 2022 р.