Як місто ХХ століття стає туристичним брендом: досвід Гдині для Харківщини.
Продовжуємо наші хроніки проєкту «UNESCO World Heritage: Poland’s Experience in Restoration, Digitalization, Revitalization, and Commemoration for Sustainable Tourism Development in the Kharkiv Region» («Всесвітня спадщина ЮНЕСКО: досвід Польщі з відновлення, цифровізації, ревіталізації та комеморації задля сталого розвитку туризму на Харківщині»).
Гдиня
Гдиня – це унікальне польське місто на узбережжі Балтійського моря, яке виросло з маленького рибальського села до великого мегаполіса всього за кілька десятків років.
Його створили з нуля після Першої світової війни як абсолютно новий сучасний морський порт країни. Гдиня повністю збудована у стилі модернізму, часто з будівлями, що нагадують морські лайнери. Незважаючи на те, що Гдиня асоціюється з архітектурою модернізму 1930-х років, радянський період після Другої світової війни також залишив помітний слід на обличчі міста. У 1970-1980-х роках Гдиню почали масово розширювати через дефіцит житла. Так з’явилися величезні спальні райони, забудовані типовими панельними багатоповерхівками, що схожі на українські «панельки».
Сьогодні Гдиня активно модернізує ці райони: сірі панельні будинки утеплюють, розфарбовують у світлі кольори, а навколо них створюють інклюзивні зелені зони. Досвід Гдині був нам цікавим тому, що це історія успішного створення та реновації міста за принципом «комфорт і функція понад усе». Гдиня – це головний європейський підручник із розумної урбаністики та модернізації радянського спадку. До речі, Стандарти ICOMOS (Міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць) для архітектури XX ст. говорять про те, що об'єкти XX століття мають таку ж історичну та мистецьку цінність, як і стародавні пам’ятки, і потребують негайного захисту, оскільки є найбільш вразливими. Саме тому польські урбаністи не руйнують, а бережно реставрують цей спадок, адаптуючи його до сучасних потреб.
Гдинський туристичний маршрут модернізму (Gdyński Szlak Modernizmu) –
це головний міський проєкт, який перетворив вулиці на екскурсійні зали. Маршрут має інтерактивну карту та декілька пішохідних треків. Він веде повз найвідоміші кам’яниці, які проєктували як «морські лайнери» – з круглими вікнами-ілюмінаторами, закругленими кутами-палубами та білими фасадами. У самому серці міста діє спеціальний інформаційний хаб – Gdynia InfoBox. Тут архітектори, історики та туристи збираються, щоб вивчати макети будівель, брати участь у лекціях та дізнаватися, як місто бореться за внесення свого модерністського центру до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
А ще Гдиня стала першим містом у Республіці Польщі, яке впровадило власні стандарти доступності у будівництві, а на початку 2026 року офіційно презентувало «Гдинські стандарти доступності культурних подій» (Gdyńskie standardy dostępności wydarzeń kulturalnych). Гдинський стандарт фокусується на «свідомому плануванні». Культурні інституції зобов’язані адаптувати контент: обов’язкова наявність аудіодескрипції для візуального мистецтва та переклад жестовою мовою для перформансів. У місті діє спеціальний Офіс впровадження доступності, який оцінює кожен проєкт ремонту історичного об’єкта ще на етапі тендерної документації.
Досвід Гдині показав нам, як промислове місто може перетворитися на потужний туристичний магніт завдяки правильному брендингу своєї архітектури XX століття. Кожна будівля 1930-х років тепер сприймається туристами як унікальний арт-об’єкт, а не просто стара залізобетонна коробка, яких багато і у Харкові. Цей підхід доводить, що туристичне місто майбутнього – це безбар’єрний, інклюзивний та безпечний простір, де історія N (у нашому випадку саме XX) століття стає головним джерелом міської гордості і доходу від туризму.
Далі буде.
Довідково.
Проєкт ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» став переможцем конкурсного відбору міжнародної програми Culture Moves Europe («Культура – рушій Європи») 2025-2026, що реалізується Ґете-Інститутом в Україні при Посольстві Федеративної Республіки Німеччина в Україні, та фінансується в межах напряму «Професійна мобільність для культурних діячів».
Важлива інформація від грантодавця. Ця робота була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені в ній погляди жодним чином не можуть вважатися такими, що відображають офіційну позицію Європейського Союзу.
Історія наших розповідей про проєкт:
Допис 1: Культурна спадщина як основа відновлення: досвід Польщі для Харківщини, за посиланням: https://surl.li/vlwyzp
Допис 2: (Варшава) Матеріали про реалізацію проєкту: досвід Польщі для відновлення та розвитку Харківщини, за посиланням: https://www.facebook.com/omctur/posts/pfbid0tNybrKhm6BR13UCvGC3uL53tfrj…
We continue our project chronicles, dedicated to the project “UNESCO World Heritage: Poland’s Experience in Restoration, Digitalization, Revitalization, and Commemoration for Sustainable Tourism Development in the Kharkiv Region.”
Gdynia
Gdynia is a unique Polish city on the Baltic Sea coast that grew from a small fishing village into a major metropolis in just a few decades.
It was created from scratch after the First World War as the country’s entirely new, modern seaport. Gdynia was built predominantly in the modernist style, with many buildings resembling ocean liners. Although the city is primarily associated with the modernist architecture of the 1930s, the Soviet period following the Second World War also left a visible mark on its urban landscape. In the 1970s and 1980s, Gdynia began to expand rapidly due to a housing shortage. This led to the emergence of vast residential districts built up with typical prefabricated high-rise apartment blocks, similar to the Ukrainian panel buildings.
Today, Gdynia is actively modernising these districts: the grey panel buildings are being insulated and repainted in lighter colours, while inclusive green spaces are being created around them. Gdynia’s experience was particularly interesting to us because it represents a story of successful urban development and renovation based on the principle of “comfort and functionality above all.” Gdynia can be seen as a leading European example of smart urban planning and the modernisation of Soviet-era heritage.
Incidentally, the ICOMOS standards for twentieth-century architecture emphasise that buildings and sites of the twentieth century possess historical and artistic value equal to that of ancient monuments and require urgent protection, as they are among the most vulnerable elements of cultural heritage. This is why Polish urban planners do not simply demolish this heritage but carefully restore and adapt it to contemporary needs.
The Gdynia Modernism Route (Gdyński Szlak Modernizmu)
The Gdynia Modernism Route is one of the city’s key projects, transforming its streets into open-air exhibition spaces. The route includes an interactive map and several walking trails. It leads visitors past some of the city’s most famous tenement buildings, designed to resemble “ocean liners” – with round porthole-like windows, rounded corners reminiscent of ship decks, and white façades.
In the very heart of the city, there is a dedicated information hub – Gdynia InfoBox. Here, architects, historians and tourists can explore architectural models, take part in lectures and learn about the city’s efforts to have its modernist city centre included on the UNESCO World Heritage List.
Gdynia also became the first city in the Republic of Poland to introduce its own accessibility standards in construction. At the beginning of 2026, the city officially presented the “Gdynia Accessibility Standards for Cultural Events” (Gdyńskie standardy dostępności wydarzeń kulturalnych).
The Gdynia standard focuses on “conscious planning.” Cultural institutions are required to adapt their content, including through the provision of audio description for visual arts and sign language interpretation for performances. The city also has a dedicated Accessibility Implementation Office, which evaluates every renovation project involving a historic building already at the stage of tender documentation.
Gdynia’s experience demonstrated to us how an industrial city can become a powerful tourist attraction through the effective branding of its twentieth-century architecture. Every building from the 1930s can now be perceived by tourists as a unique work of art rather than simply an old reinforced-concrete structure – of which there are also many in Kharkiv.
This approach proves that the tourist city of the future should be a barrier-free, inclusive and safe space, where the history of a particular period – in our case, the twentieth century – becomes a major source of civic pride and tourism revenue.
To be continued.
Background information
The project of the Kharkiv Regional Organizational and Methodological Centre for Tourism became a winner of the competitive selection process of the international Culture Moves Europe programme for 2025–2026. The programme is implemented by the Goethe-Institut Ukraine at the Embassy of the Federal Republic of Germany in Ukraine and is funded under the Professional Mobility for Artists and Cultural Professionals strand.
Important information from the grant provider. This work was produced with the financial assistance of the European Union. The views expressed herein can in no way be taken to reflect the official opinion of the European Union.
The Story of Our Project Chronicles
Post 1:
Cultural Heritage as a Foundation for Recovery: Poland’s Experience for the Kharkiv Region – available at: this link https://surl.li/vlwyzp
Post 2 (Warsaw):
Materials on Project Implementation: Poland’s Experience for the Recovery and Development of the Kharkiv Region – available at: this link https://www.facebook.com/omctur/posts/pfbid0tNybrKhm6BR13UCvGC3uL53tfrj…
