«Несправедлива смерть»: продовження циклу #ХарківщинуПідтримуєСвіт.

Сьогодні мова піде про Вільгельма Федоровича Грубе – видатного хірурга-новатора, вченого, педагога, засновника Харківського медичного товариства, людину, яка віддано любила не лише свою професію, а й наше місто, куди його, етнічного німця, вихідця з Курляндії, привела доля. Це про нього склалася приказка, що «уявити собі Харків без Грубе та Грубе поза Харковом – неможливо». 

Народився майбутній професор 30 травня 1827 року в бідній родині в селі Нейгуш Курляндської губернії. Закінчивши ризьку гімназію, вступив до богословського факультету Дерптського університету. Дуже швидко студент Грубе дійшов думки, що хоче лікувати не душі, а тіло. І він перевівся на медичний факультет, де навчався з великою старанністю. Найбільше його захоплювала хірургія. Вже у студентські роки Грубе довірили оперувати у хірургічній клініці офтальмології під керівництвом професорів Каруса та Адельмана. Завершив навчання у 1850 р. з відзнакою та вченим ступенем доктора медицини та хірургії. Після закінчення університету працював флотським лікарем на фрегаті «Камчатка», штатним ординатором-хірургом великого військового шпиталю в Кронштадті, а 1859 р. перейшов на викладацьку роботу до Харківського університету. Варто зазначити, що коли в університеті відкрилася вакансія завідувача кафедри оперативної хірургії та хірургічної клініки, на завідування нею претендувало ще 4 особи. Конкуренція була досить серйозною. На користь доктора Грубе зіграв той факт, що за його плечима було близько 10 000 самостійно проведених операцій. А тепер спробуйте порахувати самі, з яким щоденним навантаженням працював 32-річний хірург! Кандидатура В. Ф. Грубе була одноголосно обрана складом медичного факультету.

• Молодий енергійний професор швидко завоював величезний авторитет як серед викладачів, так і серед студентів.
• Його лекції збирали величезну аудиторію, операції супроводжувалися демонстрацією та клінічним розбором кожного випадку, проводився глибокий аналіз клінічної картини. Професор навчав студентську молодь не лише професійному підходу та самостійному мисленню, а й чуйному та дбайливому ставленню до кожного хворого.
• Майже 40 років Вільгельм Грубе успішно виконував обов'язки директора факультетської хірургічної клініки, він залишив справжню школу учнів-хірургів, серед яких улюблений харків'янами доктор М. П. Трінклер. Як-то кажуть, був лікарем на всі на 100% : глибоко ерудованим, вдумливим клініцистом, тонким діагностом та блискучим хірургом широкого діапазону. 
• Вільгельм Федорович був новатором у хірургії. За його допомогою та участі у Харкові з'явилися нові для того часу хірургічні спеціальності: офтальмологія, хірургія, оториноларингологія (прим. Це лікування захворювань вуха, горла, носа), урологія, ортопедія та торокальна хірургія (прим. Це галузь медицини, яка займається діагностикою та оперативним лікуванням захворювань органів грудної клітини. Основні напрямки торакальної хірургії – хірургія легенів, середостіння, плеври, діафрагми і стравоходу.).
• Одним із перших він почав проводити операції з приводу защемлених гриж, водянок головного мозку, операції на печінці та підшлунковій залозі, резекції суглобів при туберкульозному ураженні та ін.
• Рішення щодо всіх нових операцій та відкриттів приймалися ним раніше за всіх в імперії.
• Саме він у Харкові у 1890 р. разом зі своїми учнями ввів у роботу хірургів антисептику. У клініці Грубе було встановлено перший стерилізаційний апарат та створено спеціальну лабораторію для вивчення та вдосконалення асептичного методу.
• У 1871 р. Вільгельм Федорович зробив першу операцію під наркозом із використанням закису азоту.
• Вільгельм Грубе мав величезну ерудицію не тільки в галузі хірургії. Він лікував внутрішні хвороби, був чудовим офтальмологом та досвідченим акушером. Ці великі знання забезпечили йому найвищий авторитет у медичному середовищі. Відомо, що глибоко хворий доктор Пирогов висловлював бажання «щоб у разі, якщо буде потрібна операція, її робив би саме Грубе». 
• Місто Харків, де протікало все життя професора, багатьом завдячує Вільгельму Федоровичу. Грубе став ініціатором створення Харківського медичного товариства, яке вже 160 років продовжує свою корисну діяльність. І ще одна важлива справа, яка здійснилася завдяки впливу професора, – це будівництво нових клінік для харківського університету. 

Смерть професора глибоко символічна і, якщо можна так сказати, несправедлива. В 1893 році під час проведення септичної операції професор, який був новатором з антисептики й всебічно ii популяризував, заразився і захворів на важкий сепсис. Від смерті його врятували учні, віддано і самовіддано доглядавши його. Але здоров'я та сили Грубе виявилися підірваними, відновитися повністю він уже не зміг. Помер Вільгельм Грубе 28 квітня 1898 року. Перед смертю ним було написано заповіт, за яким вся його величезна медична бібліотека переходила у власність факультетської хірургічної клініки. 

#ХарківщинаТуристична 
#туризм #Німеччина #Україна