До Тижня роззброєння: Меморіальний комплекс жертвам Голокосту «Дробицький Яр».

Зброя прощай?! До Тижня роззброєння (проходить щорічно з 24 до 30 жовтня під егідою ООН) Харківщина туристична продовжує робити огляд тематичних локацій регіону, які стосуються трагічних сторінок історії нашого народу та які, здавалося би, не повинні були повторитися, але ж... 

Таким чином ми нагадуємо про важливість патріотичної роботи у сфері туризму. Сьогодні наш огляд про Меморіальний комплекс жертвам Голокосту «Дробицький Яр».

Що таке Голокост?
Голокост був систематичним, державним переслідуванням і вбивством шести мільйонів європейських євреїв нацистським режимом Німеччини. Під час Другої світової війни нацистами було вбито майже двох із кожних трьох європейських євреїв. Застосовувалися смертельні умови існування, жорстоке поводження, масові розстріли та вбивства за допомогою газу. Це була спроба знищити саме єврейство, причому ліквідація відбувалася на базі расових теорій, які проголошували євреїв «унтерменшн» – недолюдьми. 

Дробицький Яр, урочище поблизу Харкова, стало свідком трагедії Голокосту –систематичних і масових розстрілів 1941–1942 років. Усього тут було вбито від 16 до 19 тисяч осіб.

Трохи історії: після вступу 24 жовтня 1941 року німецьких військ до нашого міста у ньому одразу ж розпочалося створення апарату окупаційної адміністрації.

Вже 5 грудня 1941 р. було видано постанову міської управи про перепис і реєстрацію населення, при цьому євреїв вносили до окремих списків. 

14 грудня 1941 р. військовий комендант Харкова видав наказ, згідно з яким всі євреї повинні були у дводенний термін переселитися до бараків на східній околиці міста поблизу верстатобудівного заводу. Майже одразу розпочалися й страти: приречених групами по 250–300 осіб вели до Дробицького Яру, де розстрілювали біля викопаних котлованів.

Залишилися спогади дивом уцілілих учасників цих подій, один з яких, Олег Казимирович Васюков, розповідав так:

«14 грудня 1941 року в місті розклеїли оголошення, в яких окупаційна влада вимагала, щоб «всі жиди», незалежно від соціального становища, хрещення, у тому числі, й сім'ї змішаних шлюбів та їхні діти протягом доби переселилися у покинуті бараки часів будівництва ХТЗ. Того, хто не виконає наказ, чекав розстріл. Так, під загрозою неминучої загибелі, подолавши в холод у багатотисячному натовпі багатокілометровий шлях всіяною трупами дорогою, наша сім'я опинилася в єврейському гетто.

Після знущань, пограбувань, насильства, садистських тортур гітлерівців у концтаборі почалися масові розстріли. Коли смертельні «акції» з тотального знищення всіх в'язнів наблизилися і до нашого барака, з якого есесівці стали насамперед силою витягувати, вириваючи з рук матерів, що ридають, усіх дітей віком до 10 років, щоб кинути їх у «газенвагени», тоді наша сім'я вирішила втекти, хоч би чим це закінчилося. У ніч з 25 на 26 грудня 1941 року під прикриттям хуртовини ми з мамою і старшим братом, переповзаючи між кучугурами, пролізли під колючим дротом таборової огорожі, яка час від часу обстрілювалася з кулеметів, і вирвалися з пекла. Як ми дізналися пізніше, наступного дня після нашої втечі в гетто почалися масові розстріли – разом із тисячами в'язнів Дробицького Яру загинули наші рідні». 

У кожній єврейській сім'ї в Україні є загиблий у численних ярах та долинах смерті, у гетто та концтаборах. Імена жертв Дробицького Яру викарбувано на мармурових плитах у траурній залі Меморіалу із Чашею скорботи й записано до мартирологу, виданої у 1991 році в Харкові «Книги Дробицького Яру» та книги пам'яті Національного інституту Голокосту та героїзму «Яд Вашем» в Єрусалимі». 

Але й це не стало запорукою поваги до жертв нацизму.  У 2022 році внаслідок військового вторгнення рф Україна знову пережила масові жорстокі вбивства та поховання. А разом із тим – і паплюження пам’яті тих, хто загинув у найстрашнішій війні в історії людства. Адже 26 березня 2022 року внаслідок російських артилерійських обстрілів була пошкоджена меморіальна менора в Дробицькому Яру. То чи можемо ми, чи маємо право дозволити собі бути короткозорими й безпам'ятними? Або, навпаки, маємо активно зберігати нашу історичну пам'ять та пропагувати мир й ненасильство, повагу до людства без обмежень за національністю, віросповіданням та коліром шкіри?! 

Додамо, що ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» у межах проєкту цифрового перетворення України разом з компанією GOOGLE Україна було відзнято відповідний контент про Меморіал «Дробицький Яр», частина тут: https://cutt.ly/qNs69t4 .

Але віртуальність не замінить справжніх емоцій від перебування в цьому важливому для всього людства місці! Переконані, що старі екскурсії вже зараз отримують зараз нові сенси!