130 років Харківському зоопарку: історія, що живе у поколіннях. (#ВіртуальнаЕкскурсіяХарківщиною)
Уявімо фотоальбом харківця, який народився вже в незалежній Україні. На його сторінках обов’язково будуть кадри з Харківського зоопарку: маленьким – з батьками біля вольєрів, школярем – на екскурсії з однокласниками, студентом – із друзями в оновленому зоопарку, а тепер – уже з власною дитиною.
Тож історія зоопарку – це не просто дата, це історія сімей і цілих поколінь, які приходили сюди відкривати світ природи.
З 130-річної історії зоопарку
Датою заснування прийнято вважати вересень 1895 р., коли за ініціативи професора зоології Харківського університету Олександра Брандта на площі два гектари, орендованій у Університетського саду, було організовано виставку свійських тварин та птахів. Спочатку це була невелика колекція – дрібні хижаки, птахи та свійські тварини. Здавалося б, скромний початок. Але саме він став відправною точкою великої історії.
З часом зоосад почав поповнюватися тваринами з «Асканії-Нови». І вже на початку ХХ ст. тут з’явилися пташині вольєри, ставок для водоплавних птахів, клітки для вовків, лисиць, навіть білих ведмедів. Уявіть собі Харків того часу – місто, яке тільки-но починало розбудовувати свої парки та бульвари, – і раптом посеред нього постає місце, де можна побачити левів чи мавп! У 1903 році зоосад відчинив двері для відвідувачів і відразу став однією з головних атракцій міста.
Протягом ХХ століття він переживав і розквіт, і втрати. У довоєнні роки в зоопарку мешкало понад п’ять тисяч тварин. Друга світова війна стала трагедією: більшість тварин загинула під час бомбардувань, але зоопарк вистояв. Його відновили, збудували нові вольєри, а вже у 2000-х харків’яни об’єдналися у відомій акції «Купимо місту слона», щоб подарувати сюди слонів.
У 2016-2021 рр. відбулася масштабна реконструкція. Старі клітки поступилися сучасним прозорим перегородам, а тварини отримали темаріуми і простори, наближені до природного середовища. Так зоопарк став справжнім європейським центром.
Під час повномашстабної війни навіть попри обстріли завдяки самовідданості працівників тварин було збережено. Більшість часу колектив працював у надзвичайних умовах: заклеював скляні вольєри, переміщував тварин у безпечніші приміщення, вмикав музику під час обстрілів, щоб зменшити стрес.
Зоопарк сьогодні
Коли Харків щодня відчуває на собі тягар війни, зоопарк продовжує працювати. Він не має гучного ажіотажу, але тут знову лунає дитячий сміх, знову можна побачити жирафів чи пінгвінів, а ще – відчути просту, але дуже важливу річ: життя триває.
Корисно знати
- Зоопарк відкритий щодня, окрім понеділка.
- Вхід з 9:00 до 17:00, вихід до 18:00.
- Поради для відвідувачів можна знайти на сайті: zoo.kharkiv.ua/sovety-posetitelyam
Еко-новинки
Серед нововведень – готель для диких комах. Це не лише освітній проєкт, а й важливий внесок у збереження біорізноманіття.
Екскурсії
Пройдіться «Стежкою тигра», зробіть подорож «Від полюса до полюса», пориньте у «Світ тропіків» – різноманітність екскурсій вражає уяву. Переконайтеся в цьому!
Дитячий зоопарк
Для наймолодших відвідувачів діє дитячий зоопарк, де можна ближче познайомитися з тваринами та навчитися дбати про них.
Гурток юних біологів
З 12 років діти можуть приєднатися до гуртка, де під керівництвом фахівців вивчають біологію, беруть участь у дослідженнях і навіть допомагають у догляді за тваринами.
Волонтерство та опіка
Харківський зоопарк запрошує долучитися до програми «Друзі Харківського зоопарку». Це можливість стати опікуном тварини, підтримати заклад фінансово чи через волонтерську допомогу.
130 років Харківського зоопарку – це історія не лише закладу, а й усього міста. Це місце, де зберігається пам'ять поколінь і водночас народжується нове життя. Попри війну, зоопарк продовжує працювати, розвиватися і дарувати харків’янам та гостям міста можливість зануритися у світ природи. І саме це є найбільш промовистим символом стійкості Харкова.
Бажаємо Харківському зоопарку довгих років життя, нових мешканців і вдячних відвідувачів, які завжди повертатимуться сюди з посмішкою. Вітаємо!
Фото до матеріалу взято з власного архіву та ресурсу «Де у Харкові».