Виставка-об’єднання живопису харківських митців «Зцілення душі»

Коли: з 19 до 26 липня з 10:00 до 18:00 щодня, окрім понеділка.

Де: м. Харків, вул. Сумська, 25, Інформаційно-виставковий центр «Бузок» (мала зала).

Як: вхід вільний.

Інформаційне повідомлення-запрошення від організаторів виставки:

Ця виставка – результат нашого щирого прагнення ділитися світлом, натхненням і внутрішньою гармонією. Нас об’єднало бажання творити й дарувати емоції, що торкаються душі – через колір, форму та відчуття.

Ми – харківʼянки, кожна з нас має свій шлях, свій стиль і бачення, але всіх нас єднає віра в те, що живопис має силу зцілення. У процесі створення ми віднаходимо внутрішній баланс і передаємо цей стан у своїх роботах.

«Зцілення душі» – не просто назва. Це спільна ідея, що об’єднала нас: показати, як мистецтво дарує силу, красу, любов і спокій. І як важливо берегти світло в собі – за будь-яких обставин.

1. Куцина Ольга: 

Друже, я щиро радію нашій новій зустрічі. Маю чим поділитися і про що розповісти. Сподіваюся, ти відчуєш у моїх роботах щось близьке й це відгукнеться тобі в душі. Хай про мене скажуть мої картини».

2. Касьяненко Вероніка (Kasia) – харківʼянка, художниця й психологиня, яка поєднує силу мистецтва з глибиною людської душі. Для неї психологія й живопис нерозривні: слова зцілюють, а барви на полотні – мовчки лікують і надихають. Вероніка вірить: як психологія лікує словом, так живопис – ніжністю кольору. Вона щиро вдячна родині, коханому й наставниці Ользі Петрівні за любов, підтримку й віру, що допомагають їй зростати. Мистецтво для неї – ніжний дотик до серця в ці непрості часи, коли так бракує тепла. Вона закохана в життя і людей, у їхню красу й силу. Її творчість – це спроба подарувати промінь любові, мова душі та шлях до глибшого розуміння себе і світу.

3. Лебедіва Тетяна – починаюча художниця.

Уперше відкрила для себе світ живопису в грудні 2023 року. Знайомство з енергією пензля і фарб докорінно та назавжди змінило її життя. Усе це стало можливим завдяки наставниці – Ользі Петрівні, якій вона безмежно вдячна.

Тетяна впевнена: найцікавіше в її творчості – ще попереду.

4. Капустьян Ксенія:

Мій творчий шлях тільки починається, я постійно навчаюся, відкриваю нові техніки, спостерігаю, пробую, помиляюсь і знову шукаю. Для мене мистецтво – це спосіб пізнавати себе і ділитися цим з іншими».

5. Поплавська Кароліна – за фахом лікар ортопед-травматолог, науковиця зі ступенем PhD. Вона тримає скальпель з такою ж впевненістю, як і пензлик. У її руках – точність хірургії, у серці – мова поезії, а в душі – пензель, яким вона пише масляні картини. Її палітра – це пережите, побачене, відчуте, а кожен мазок – мов відлуння людських емоцій, що прориваються крізь реальність.

У час, коли Харків здригається від вибухів, Кароліна залишається серед тих, хто не тільки рятує тіла, а й торкається душі. Її покликання – лікувати, її місія – зцілювати. Як художниця – вона виливає цей внутрішній вогонь на полотно, перетворюючи страждання на образи, що говорять мовою краси й віри. Вона – жінка, в якій живе нескінченна боротьба за життя, за людяність, за те, щоб навіть у найтемніший час звучала музика, дихала поезія й оживала краса.

6. Плехова Ганна – кандидатка технічних наук, доцентка, завідувачка кафедри комп’ютерних наук і інформаційних систем ХНАДУ, яка обрала живопис як творче доповнення до наукової діяльності.

Попри блискучу кар’єру в ІТ-галузі, науку Анна поєднує з мистецтвом – як інтелектуальний і емоційний баланс. Живопис для неї – простір свободи, де лінії та кольори замінюють формули, а полотно – продовження внутрішнього світу. Її роботи – це спроба передати невловиме: гармонію, ідеї, почуття, які не вкладаються у логічні алгоритми, але живуть у кожному з нас.

7. Шевченко Наталія – харків’янка, яка все життя йде за покликом краси. З дитинства відчувала потяг до прекрасного, надихалася шедеврами світового мистецтва під час численних подорожей: відвідувала Лувр, Прадо, музеї Рима, Флоренції, Відня та Варшави. Уже дев’ять років працює в галузі мистецтва – в «Арт-сервісі», де оформлює картини, вишивки та займається продажем живопису. Попри глибоку любов до мистецтва, малювати почала нещодавно – у складний період життя. Взяла пензель, фарби й полотно, і просто писала, як відчувала. Нині найбільше захоплюється абстрактними мініатюрами, у яких передає внутрішні стани й особисте бачення світу. Ця виставка стала для Наталії особливим етапом – можливістю поділитися своїм внутрішнім світом через живопис. Вона щиро вдячна кожному, хто зупиниться біля її робіт і побачить у них щось близьке для себе.

8. Макарова Анастасія – дівчина, яка малює, коли на серці смуток. Для неї малювання – це засіб розвантаження думок, спосіб заспокоїти себе та висловити те, що важко сказати словами.

Вона закінчила архітектурний факультет, але прості лінії не надихали її. Замість креслень – пензлик у руці та світ, наповнений емоціями. Малює те, що відчуває і що дає натхнення.

Чудова мати та гарна жінка. У цей непростий час Анастасія не забуває про головне – не загубити себе.

Сподіваємося, що ця виставка стане для вас простором натхнення, внутрішньої тиші та віри в красу, яка живе в кожному з нас.

Джерело інформації: Інформаційно-виставковий центр "Бузок"