Харків: хочу додому в Місто-герой
“
Харків!
Коли я повернусь додому...
👣 Коли я повернусь додому, то не впізнаю тебе. Не впізнаю і себе у настінному домашньому люстерці. Якщо воно ще буде висіти. Якщо моя оселя ще буде чекати на мене.
👣 Мабуть не побачу когось зі своїх сусідів чи родичів, хоч і не надто близьких, бо їх вже більше немає. Не встигли виїхати, немає.
👣 Не зустріну своїх друзів, бо вже саме в цю хвилину хтось з них “пускає коріння” в іншому місті земної кулі.
👣 З біллю зайду до приміщення своєї роботи, де час буквально зупинився на годиннику, що на на столі, та так поруч і лишилося горнятко з недопитою в далекому лютому кавою.
👣 З острахом буду вигулювати собаку біля будинку, уникаючи такої бажаної тіні дерев і кущів біля нього. Біля всіх цих абрикос, вишень, буйний цвіт яких не довелось побачити цієї весни.
👣 Не зайду до улюбленої кав’ярні, де напередодні війни замовила собі улюбленої кави. Не встигла забрати. На їх місці, окрім згарища, вже більше нічого немає. Як і немає комфортного магазину, де зазвичай щочетверга робились закупи продуктів на тиждень.
👣 З надією буду під’їжджати до центру міста, подумки згадуючи місто ще до війни, згадуючи і фото руйнацій будівель з інтернету, та сподіватись, що вистачить моральної стійкості, аби перенести побачене і не втратити цієї хвилини віри, що все відбудуємо.
👣 Коли я повернусь додому, то не знаю, що за життя буде далі.
І чи взагалі можна буде спокійно солодко спати у власному домі…
Але точно знаю, що там де Харків - мій дім!
І поки він на мене чекає, є куди повертатись!
До його красивих будівель, затишних парків, неповторної вечірньої атмосфери, унікального ритму і галасу!.. І тепер, навіть розуміючи всі майбутні негаразди життя у рідному місті, хочеться цінувати його ще більше! Допоки Харків - у серці, варто триматись один одного і сподіватися на зустріч, яка більше ніколи не обірветься!
👣 Коли я повернусь додому, то цей довгий нескінченний день нарешті закінчиться!
"
Подібних історій - великих і коротких - зараз не можна перелічити. Їх сотні, тисячі, їх мільйони… І вони на кожному “кроці” - у новинах; у месенджерах; якщо прислухатись, то лунають вулицями міста, де ти в статусі біженця; під постами і музичними відео топових українських пісень. Усюди…
Шкода було б просто втратити всі ці щирі історії про ваше захоплення рідним краєм!
І нам здається правильним, що треба запам’ятати цей стан і ці емоції в собі - аби потім, вже у мирний час, нагадувати собі, як сильно потрібно цінувати життя, свій дім, свою рідну Харківщину!
Тож за хештегами #ХочуДодомуВМІСТОГЕРОЙХАРКІВ і #ФанатХарківщини в межах одноіменного проєкту будемо збирати і публікувати їх тут у розділі заходу “Обговорення”, аби щодня підтримувати один одного!
І вже 23 серпня 2022 року у мирному Харкові - зусиллями наших збройних сил, всіх, хто чим може наближає Перемогу, та нашими молитвами - зустрівшись спільно відзначати День міста та дарувати свою любов місту‼️
Тож якщо у вас наразі є нестримне бажання написати свою історію про пережите та як ви сумуєте поза домом, ми з радістю поділимося нею з усім світом‼️
#ХарківщинаТуристична
