Історія 195-літньої Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка.

Уявіть: серпень 1830 року. У місті з’являється Харківська губернська публічна бібліотека (зараз Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка) – простір, де знання стають доступними. І відтоді у Харкові буквально розпочинається епоха людей, які читають, досліджують і зберігають.

За 195 років бібліотека пережила імперії, війни, революції, відродження. У її стінах – книжки, які перечитували в ламповому світлі ХІХ століття, й ті, що друкувалися під час повітряної тривоги і падаючі бомби у ХХІ ст.

За цей час Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка стала не просто найбільшим книгосховищем регіону, а й справжнім культурним символом міста, його живою пам’яттю. Адже тут перетинаються історія і сучасність, знання і мистецтво, тиша читальних залів і жвавість творчих заходів.

Раптом хтось не знає: бібліотека знаходиться в історичному серці Харкова, у витонченій будівлі, що була зведена у 1899-1901 рр. за проєктом архітектора Олексія Бекетова. Сьогодні це не лише сховище книг, а й майданчик для виставок, презентацій, літературних вечорів, лекцій та фестивалів. А участь у культурних подіях дає змогу побачити життя харківської креативної спільноти.

Цікаве про одну з найстаріших та найавторитетніших книгозбірень України:

• Основна будівля зберегла історичний вигляд, доповнившись сучасними корпусами у 1920-1930 рр., а пізніше – книгосховищем 1970-1980 роках.
• Відповідно у цій будівлі зберігся інтер’єр Великої зали – з ліпниною гербів 11 повітів Харківської губернії, верхнім освітленням і старовинною атмосферою.
• Сьогодні фонд нараховує понад 7 млн одиниць зберігання, що робить бібліотеку найбільшою в Східній Україні. Зокрема, мова і про рідкісні видання, стародруки, колекції краєзнавчих матеріалів… 
• У 1903 р. бібліотека стала однією з перших у країні, яка відкрила музичний відділ з нотами, а також заснувала відділ «Hebraica et Judaica» та бібліотекознавства завдяки колективу дослідників і благодійників зі всієї Європи. 
• З 1922 р. вона стала державною науковою бібліотекою, яка обслуговує бібліотеки регіону і підтримує міжнародний книгообмін.
• Гордість бібліотеки – краєзнавчий каталог «Харківщина», що складається з-понад 280 000 записів, і клуб «Краєзнавець» (з 1978 р.), посилання на вебресурс «Краєзнавство».
•  Є електронна краєзнавча бібліотека з репринтами, списками видань, альбомами та цифровими каталогами.
• На особливу увагу заслуговує унікальний онлайн-ресурс «Історія бібліотеки» – інтерактивний проєкт, що покликаний зібрати та зберегти ключові віхи становлення та розвитку книгозбірні. Це справжнє вікно у минуле, що доступне для всіх, хто цікавиться історією Харкова та України. Ознайомитися можна тут.

Будівля бібліотеки розташована на перетині піших екскурсійних маршрутів міста. Хоча наш ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» ще не проводив окремої тематичної екскурсії саме приміщенням бібліотеки, жодна прогулянка центром Харкова не обходиться без згадки про неї. 

До речі, у бібліотеці впроваджується інформаційний проєкт «Про що мовчить бібліотека», тож пропонуємо більше дізнатися про бальну – вона ж читальна – залу, тисніть тут.

Сьогодні бібліотека продовжує жити, розвиватися та надихати. Як і 195 років тому, вона відкрита для кожного, хто прагне знань. Проте для збереження цього культурного надбання потрібна підтримка громади, адже це цінно не менше за її вікову історію. Після ушкоджень 2022 року внаслідок авіудару рф бібліотека пропонує небайдужим приєднатися через сторінку «Підтримайте бібліотеку» на офіційному сайті та зробити внесок, аби зберегти книжкову і культурну спадщину для майбутніх поколінь.