Допис присвячується черговій жахливій трагедії у Куп’янській громаді – знищенню Куп’янського краєзнавчого музею. Сьогодні, 4 травня – 9-й день від трагічної загибелі декількох співробітників Куп’янського краєзнавчого музею.
З циклу #ЦікавинкиВідХарківськихЕкскурсоводів: матеріал від харківського екскурсовода Олени Чернухи.
«
Людмила Мокієвська. Єдина у світі»... Допис на згадку про директора Куп'янського краєзнавчого музею Ірину Осадчу.
Після страшної новини про те, що Ірина загинула внаслідок обстрілу, я не могла не перебирати в пам'яті подробиці своєї поїздки до Куп'янська. Згадалася і музейна експозиція, яка присвячена єдиній у світі жінці-командирові бронепотягу Людмилі Мокієвській, знайшлися фотографії, що були зроблені мною з музейної вітрини.
Про Людмилу Мокієвську-Зубок я дізналася саме від Ірини Анатоліївни, коли відвідала її екскурсію у Куп'янському краєзнавчому музеї. Ну, не на часі була ця розповідь: 2015 рік, будь-яка згадка про вчорашніх героїв – крамольно. Ірина Анатоліївна розповідала вміло та делікатно, як це вміють робити професіонали, зосереджуючись, в першу чергу, на таких якостях Людмили, як-от: рішучість і сміливість, любов і жертовність. Власне кажучи, про звичайнісінькі риси української жінки, якісь побутові речі: чи то бажання вийти заміж за найкрасивішого хлопця на селі, чи збудувати новий будинок. Але ж Людмила…
Часи народжують героїв і якимись невідомими нам рішеннями Всесвіту розводять їх по різні боки барикад. Людмила зайняла, що не кажи, «не той бік». Вона народилася 9 березня 1896 року в Чернігові у дворянській родині, навчалася у приватній гімназії, де була однією з найкращих учениць і з якої була виключена «за хуліганську витівку, коли учні гімназії були присутні на Соборній площі під час зустрічі Миколи II». Це не завадило їй вступити до Санкт-Петербурзького психоневрологічного інституту, який, «випустив» сузір'я революціонерів і пасіонарій. З початком революції Мокієвська вступає до загону Червоної гвардії та призначається командиром бронепотягу. Вона веде бої з красновцями під Царицином, з німцями і, на жаль, українцями на лінії Київ – Полтава – Харків. Під час бою за станцію Дебальцеве Мокієвську було вбито снарядом, що потрапив у будку машиніста. Вона була похована з військовими почестями у Куп'янську. Людмилі Мокієвській було лише 23 роки...
Героїв кривавої епохи, яка назавжди змінила світ, давно немає з нами. Час змінився, змінилися оцінки та судження. Я розмірковую, що опинись вони разом у тому проміжку нашої історії, навряд чи склалися б їх взаємовідносини. Але історія така, яка є.
Ірина Анатоліївна Осадча загинула на робочому місці, виконуючи свій обов'язок – рятуючи людей та колекцію свого музею, часточкою якого була та сама експозиція.
Допис на підтримку інформаційної кампанії від «Харківщина туристична».
»
Посилання на авторський матеріал: http://surl.li/gupzw
Шановні колеги, долучайтеся З нетерпінням чекаємо на ваші цікавинки
Фото взято зі сторінки О. Чернухи та О. Сошннікової.
#ХарківщинаТуристична
#яЕКСКУРСОВОД #яКРАЄЗНАВЕЦЬ
#екскурсія #туризм #мандри
#Харківщина #Харків
#ВсеБудеУкраїна
