Верхній Салтів багато знають по Салтівській культурі, що вивчається понад 100 років.

#Яекскурсовод #ХарківщинаТуристична

Верхній Салтів багато знають по Салтівській культурі, що вивчається понад 100 років. А ми прогуляємося по вулицях села))

Сьогодні будинок колишньої школи знаходиться на центральній вулиці села – вулиця Шевченка. А раніше школа була у низині, майже біля річки. Що ж послугувало причиною перебудови? З 1958 по 1962 роки у селі Печеніги стали будувати водосховище, подалі назване по населеному пункту – Печенізьке. Місце було обрано ідеально, але під загрозою стояло затоплення більшості сіл. Ось і було прийнято рішення – усі будови, що знаходились дуже близько до води перенести вище та подалі від води. Власникам житлових будинків було виділено грошову допомогу. До 1962 року майже все було добудовано, зокрема, будівлі магазину, поштового відділення, сільради, школи та клубу.

Із спогадів сина вчителя біології, а потім директора школи В. І. Гордієнко (навчався у Політехнічному інституті у місті Харків ): «Как раз, летом 1962 году, на летних каникулах я приехал на шпоруны (внутренняя отделка дома)». Тобто житло вже було придатне для проживання.
І в тому ж 1962 році почалось наповнення водосховища та тривало до паводку 1964 року.

Води, що заповнили водосховище ледь дійшли до місць, де були будинки, а ось великий об’єм не вивченого матеріалу Салтівської культура знаходиться під водою.
P.S. Ще років не одна з вулиць не мала назв. Потім головна стала Шевченка, ще якісь. І ось спускаєшся до води з головної вулиці і тут починається вулиця Набережна. Вона усюди та номера у будинків хаотично пронумеровані. Старожили напрям називають по прізвищам мешканців домів. Наприклад, ліс за Панковими (це будинок №1), усі розуміють напрям. Та якщо ви забажаєте когось знайти, вам підкажуть в якій бік йти.

Старої школи нема, а «нова» не працює за призначенням. Місце біля ріка називається «Шкільний пляж» і це гарне місто для відпочинку. Місце, де можна сховатись від літньої спеки.

А до челенджу хочу залучити Любовь Письменюк (Lyubov Pismenyuk)