Запрошуємо сьогодні до віртуальної подорожі знаменними і пам’ятними датами Харківщини протягом 2024 р. : 115 років від часу появи «Карети швидкої допомоги».

Станція швидкої допомоги просить не турбувати лікарів марною пропозицією гонорару, якого вони ні в якому разі прийняти не можуть. Санітари і кучер за прийняття плати негайно звільняються зі служби».

Такою об’явою у газеті «Харківські губернські відомості» від 23 квітня 1910 року розпочинається наша історія…

Батьком-засновником харківської швидкої допомоги вважається професор медицини, завідувач кафедри загальної патології і клініки факультетської терапії Харківського університету Іван Оболенський. Він ознайомився з діяльністю станцій швидкої допомоги, які тільки розпочали свою роботу в Європі, і саме цей досвід використав як зразок під час створення аналогічної служби в Харкові.

Саме з ініціативи професора в 1909 році у Харкові було створено Товариство швидкої медичної допомоги, до якого увійшли 12 осіб, зокрема: професори університету М. К. Кульчицький, С. О. Попов, Я. А. Анфимов, видавець газети «Южный край», О. О. Йозефович та інші. Місце голови Товариства було одноголосно надано І. М. Оболенському. І вже навесні 1910 року була відкрита перша станція на території Олександрівської лікарні.

25 квітня о 12:53 на виклик в греко-католицьку церкву до хворої Марусі виїхала перша в Харкові карета «швидкої» допомоги. Карета була запряжена парою коней, попереду розташовувалося сидіння для трьох осіб: їздового, санітара, який в нічний час за допомогою ліхтаря відшукував потрібний номер будинку. Інший санітар мав при собі спеціальний дзвіночок, за допомогою якого сповіщав перехожих».

Так описували цю подію місцеві газети.

Кошти для забезпечення діяльності служби надходили з членських внесків та пожертвувань. Перший збір було проведено серед членів Товариства й одразу було зібрано 4 550 руб. Родина Оболенських пожертвувала 3 000 рублів, а дружина професора, Дар'я, ініціювала благодійну акцію «День фіолетової квітки», яка передбачала збір коштів на потреби харківських медиків.
(Для оцінки суттєвості внесків можна навести такі дані: корова тоді коштувала 25–30 руб., а кінь – до 60 руб. Отже пожертва подружжя Оболенських за вартістю відповідала стаду корів у 100 голів і навіть більше).

Тільки за 1-ий рік роботи було зроблено 2 049 виїздів за викликами, тобто в середньому по 5 – 6 виїздів на добу. Так свого часу Харків підкреслив свій статус міста з найвищою якістю медичного обслуговування для широких верств населення у східній Європі.

Урбанізація та зростання населення повсякчас ставили певні виклики перед системою «швидкої», але завдяки постійному вдосконаленню та розширенню мережі станцій, впровадженню сучасного обладнання та нових технологій Харкову вдалося зберегти й розвинути цілісну і дієву систему невідкладної медичної допомоги.

Зараз наша «швидка» – на лінії вогню. Вона мчить на допомогу навіть під обстрілами. З початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено, знищено або захоплено понад 50 машин швидкої допомоги. У Лондоні люди на власні очі бачили автівку швидкої допомоги, розстріляну російськими окупантами, яку до столиці Сполученого Королівства привезли українські фронтові медики. А найбільш болюче те, що намагаючись врятувати чиєсь життя, працівники швидкої жертвують своїм.

Бережіть себе, рідненькі! Міцного вам здоров'я, щоб вистачило сил боротися до Перемоги та після! 

Пропонуємо ознайомитися й з іншими цікавими датами і фактами про нашу Харківщину у бібліографічному покажчику «Календар знаменних і пам’ятних дат Харківщини». Видання авторства ОКЗ «Харківська обласна універсальна наукова бібліотека» містить матеріали про визначні події історії, суспільно-політичного, громадського та культурного життя області, ювілеї уроженців краю та видатних діячів, життя і діяльність яких пов'язана з Харківщиною. З повною версією календаря можна ознайомитися тут.