«Телескоп і Телефон»: допис з циклу #ХарківщинуПідтримуєСвіт
«Телескоп і Телефон»: допис з циклу #ХарківщинуПідтримуєСвіт
Харків – найважливіший центр астрономічної науки усієї України. Однак так було не завжди, адже шлях становлення харківської обсерваторії був важким і не простим, а повноцінна її робота розпочалася лише з четвертої спроби. І чималу роль тут відіграють етнічні німці. Сьогоднішня публікація лише про одного з них.
Історія обсерваторії ХНУ імені В.М. Каразіна починається 1808 року. Запрошений працювати до університету, який щойно відкрився, німецький астроном Йоган Гут зауважив, що в новому навчальному закладі немає власної обсерваторії й вирішив виправити ситуацію. Так у Харкові з'явився один із перших в Україні астрономічних кабінетів.
Йоганн Сигізмунд Готфрід Гут народився в німецькому містечку Рослау у 1763 році у родині придворного архітектора.
Вивчав богослов'я, математику та природничі науки в Університеті Галле, де пізніше читав лекції з алгебри, захистив докторську дисертацію та випустив книгу «Початки прикладної математики».Майже 20 років працював в університеті міста Франкфурт-на-Одері в Пруссії, обирався ректором.Він був дуже талановитою людиною і різноплановим вченим – фізиком, математиком, теоретиком архітектури, проте таємниці зоряного неба, які дуже хотілося розгадати, змусили його змістити акценти своїх наукових розвідок у бік астрономії.Власним коштом він придбав новітні астрономічні прилади та облаштував Франкфуртську астрономічну лабораторію.Після розгрому Пруссії військами Наполеона всі прусські університети було закрито. Тому до Харкова переїхало багато відомих німецьких вчених, серед яких був і професор Гут.
Найважливішою його заслугою перед Харковом стало відкриття 1808 року Астрономічного кабінету, який 1810 року перетворено вже на Астрономічну обсерваторію. На жаль, у Харкові професор працював недовго. У 1811 році керівництво університету в Дерпті (Тарту, Естонія) переманили його вигіднішими фінансовими умовами та близькістю до його історичної батьківщини й професор Гут назавжди лишив наше місто.
«А до чого ж тут телефон
», - запитає уважний читач, адже відомо, що телефонний апарат був запатентований 1876 року американцем Грехемом Беллом. Однак, як виявляється, саме слово «телефон» з'явилося раніше і поява його пов'язана з ім'ям харківського професора Гута 
Так ось, професор Гут у 1796 році в Берліні опублікував свій переклад з французької на німецьку мову роботи швейцарського філософа та математика Ламберта «Трактат про деякі акустичні інструменти». Гут написав передмову до цього перекладу, де вперше вжив новий термін telephon – від грецьких слів «далеко» та «звук/голос». З цього часу, спочатку у німців, а потім у Західній Європі до вжитку увійшло слово «телефон».
», - запитає уважний читач, адже відомо, що телефонний апарат був запатентований 1876 року американцем Грехемом Беллом. Однак, як виявляється, саме слово «телефон» з'явилося раніше і поява його пов'язана з ім'ям харківського професора Гута Так ось, професор Гут у 1796 році в Берліні опублікував свій переклад з французької на німецьку мову роботи швейцарського філософа та математика Ламберта «Трактат про деякі акустичні інструменти». Гут написав передмову до цього перекладу, де вперше вжив новий термін telephon – від грецьких слів «далеко» та «звук/голос». З цього часу, спочатку у німців, а потім у Західній Європі до вжитку увійшло слово «телефон».Наша розповідь про «німецький слід» в історії Харківської обсерваторії буде не повною, якщо ми не розповімо про ще одного німця – директора Харківської обсерваторії Людвіга Оттоновича Струве. Уважно стежимо за нашими публікаціями у рубриці «Україну підтримує світ». Далі буде.
