Масниця по-українськи: без млинців і «снігових фортець».

Сьогодні відзначається Масниця або Колодій – стародавнє свято прощання із зимою. Це останній тиждень перед Великим постом, який триває 48 днів і завершується перед Великоднем. В Україні цей період мав власні сенси, назви й традиції.

Тож яка вона справжня Масниця по-українськи: без млинців і «снігових фортець»?

Не млинці, а вареники

Популярне уявлення про «обов’язкові млинці» – пізніше нашарування. В українській традиції головною стравою були вареники із сиром, щедро политі сметаною та маслом. Готували також:

  • запечені молочні каші,
  • сирники,
  • молочні киселі,
  • яєчні та вермішелеві запіканки,
  • дужики (поминальний хліб на житньому чи гречаному борошні),
  • малаї – невеликі коржі з кукурудзяного, горохового або пшоняного борошна.

На столі були риба та яйця – усе, крім м’яса.

Назва «Масниця» походить від слова «масний» – тобто багатий на молочні жири. Інші назви тижня: Запусти, Сирниця, Сирозапусний тиждень, Колодій, Колодка, Бабський тиждень, Загальниця.

Колодій і «жіночий акцент»

У багатьох регіонах центром обрядодій була колодка – невелика дерев’яна палиця. Її «народжували», «хрестили», «ховали» протягом тижня. Звідси й назва – Колодій.

Свято мало виразний жіночий характер. Саме жінки були головними учасницями обрядів, збиралися разом, жартували, розігрували сценки, «в’язали» колодку парубкам, які не одружилися, і брали викуп. Чоловіки часто долучалися вже згодом.

Не змагання, а єднання

Етнографічні записи свідчать: Масниця була часом спільних гостин, музики, поїздок у гості, складчини. Родичі ходили до родичів, куми – до кумів, свати – до сватів.

Йшлося не про змагання чи бійки, а про громаду – спільне святкування, поминання предків, зустріч весни.

Як минав тиждень

Єдиного сценарію не існувало – кожен регіон мав свої особливості.

Понеділок. Жінки збиралися разом, «свивали» колодку, розігрували жартівливі діалоги.

Вівторок. Відтворювали «хрестини» Колодія, гуляли селом.

Середа. «Широка Масниця» – долучалося все село. Тещі частували зятів.

Четвер. Масові гуляння, машкари, хороводи. Вшановували святого Власія (Велеса).

П’ятниця. Тещині вечори – зять приймав тещу.

Субота. Невістки кликали родину чоловіка. Поминали предків.

Неділя. Пущення або Прощена неділя – просили вибачення, готувалися до посту.

Вареник як символ

Вареник у народній уяві нагадував Місяць. Масницю святкували на молодику, і ця страва мала ритуальний сенс. «Масничний

Місяць заговляється варениками», – казали пращури

У матеріалі – фотоспогади з фестивалів на Харківщині.

Масниця – це не про стереотипи, а про власну традицію, смак і пам’ять громади.