(Краєзнавчий матеріал) 105 років від дня народження науковця, громадського діяча, краєзнавця, почесного громадянина Харківської області Миколи Олександровича Коржа.

Шановні друзі! А сьогодні в межах "Віртуальної подорожі знаменними і пам’ятними датами Харківщини протягом 2024 р." ми розповімо про ювіляра цих днів

Микола Олександрович Корж народився 27 травня 1919 р. у с. Оболонь Семенівського району Полтавської області в родині службовця. Хоча підростав хворобливою дитиною, мав непосидючу вдачу й усім цікавився – що читає прадід, що виковує дід у своїй кузні, що пише батько у волості. Першою художньою книжкою, яку він прочитав, була «До світла» Івана Франка. Любов до письменника збереглась на все життя. Його становлення як краєзнавця також з дитинства – коли приїхав родич головного лікаря Назарця, який виявився дуже цікавою, високоосвіченою і культурною людиною та одного разу повів Миколу з другом навкруг Оболоні, розповідаючи про історію краю, про кургани й могили, які зустрічалися подекуди в степу. «Це було відкриття, що запам’яталося на все життя». У шкільні роки захопився журналістикою. 

Почав писати в районну газету, дитячі газети і журнали. Листувався з літераторами – Б. Антоненком-Давидовичем, І. Неходою, В. Бичком, М. Сичем, В. Сосюрою. Навчаючись в Чугуєві в семирічній школі № 2, Коржем оволоділа «ідея щось зробити, щоб відновилася пам’ять у Чугуєві про великого земляка – художника Іллю Юхимовича Рєпіна, зокрема встановити пам’ятник Рєпіну, меморіальні дошки на будинках, де він жив, організувати невеликий історичний музей, куди зібрати матеріали про художника. …Через війну й неповороткість «верхів» здійснення пропозицій відбулося тільки через багато років – пам’ятник Рєпіну роботи М.Г. Манізера встановлено 1956 року, а художньо-меморіальний музей художника відкрито у 1969 році, до 125-річчя з дня народження земляка». 

Друга світова війна застала Миколу Коржа студентом четвертого курсу Харківського електротехнічного інституту. Не будучи військовозобов’язаним, він всі роки війни почував себе учасником воєнних дій, бо перебував у прифронтовій зоні. Під час окупації Харкова працював кочегаром, слюсарем електростанції Харківського технологічного інституту, мав контакти з диверсійною групою, яка спалила електростанцію в ніч її пробного пуску. У лютому 1943 року разом з підпільниками брав участь у «запаренні» котлів електростанції, щоб не допустити німців до котлоагрегатів з вибухівкою, що зберегло котельну від знищення. Тільки через 50 років Президія Верховної Ради УРСР визнала Миколу Олександровича партизаном Великої Вітчизняної війни. 12 листопада 1999 року на фасаді будинку на Скрипницькій вулиці, 5, в конспіративній квартирі М.О. Коржа, де 1041-1943 рр. була явка партизанів і підпільників Харківщини, встановлено меморіальну дошку.

Довгий життєвий шлях Миколи Олександровича насичений багатьма подіями, зустрічами з видатними людьми, про що він розповів у автобіографічній повісті «На віку, як на довгій ниві», відобразив цілу епоху, що охоплює понад сімдесят років. 

Багато років Микола Олександрович брав активну участь в роботі клубу «Краєзнавець» при ХДНБ імені В.Г. Короленка. Бібліотека присвятила йому бібліографічний покажчик «Краєзнавець Микола Олександрович Корж», започаткував серію бібліографічних посібників «Краєзнавці Слобожанщини» (Див. електронну версію).

Микола Олександрович Корж помер 11 січня 2011 р. Світла пам’ять про непересічну людину, яка залишила добрий слід, назавжди в наших серцях і душах. 

З іншими цікавими датами і фактами про нашу Харківщину пропонуємо ознайомитися у бібліографічному покажчику «Календар знаменних і пам’ятних дат Харківщини» (Див. електронну версію). 

Джерело інформації: Харківська обласна універсальна наукова бібліотека