27 серпня – День сала в Україні або День українського сала!
27 серпня – День сала в Україні або День українського сала! Гарний привід поговорити про унікальний національний продукт… Хоча, що про нього говорити, салом треба смакувати!!!
Сало холодного посолу, сало в маринаді та зі спеціями, запечене сало, варене сало, сало шпик, сало з часником, смажені шкварки та навіть сало в шоколаді! Ну що, вже закортіло до столу? В такому випадку ви – найщиріший українець! Бо сало – це одна з кращих візитівок нашої країни. Зараз сало в тренді й стало подаватися як вишуканий делікатес у багатьох ресторанах не тільки України, а й світу.
А взагалі-то сало має давню історію. Про це й поговоримо далі.
- За часів шумерів сало виконувало функцію грошей. Його обмінювали на дорогоцінне каміння та метали.
- У Середньовіччя сало активно використовували з лікувальною метою: змащували рани розтопленим смальцем.
- Деякі древні народи виготовляли з сала мило та свічки, які використовували у церквах та монастирях.
- З появою вогнепальної зброї салом почали змащувати гармати та рушниці, щоб ті не іржавіли. Масло для зброї традиційно називають «гарматним салом», навіть, якщо його виготовляють із нафти.
І лише в Україні почали вживати сало не у вигляді жиру, а шматками, так воно стало культовою стравою та частиною національної культури. А на Харківщині, у селищі Вільшани, традиції приготування та споживання сала є одним з елементів нашої культурної спадщини (до речі, відео про ці традиції можна переглянути тут). Вільшанці пишаються своїм надбанням та радо діляться деякими хитрощами.
Отже, починається процес приготування смачнючого сала з того, що поросятко треба, як слід, вигодувати. У раціоні кабанчика – картопля, кормовий буряк, кукурудза, дерть, кропива, щириця й, навіть, молочна сироватка. А щоб на підчеревині були прошарки м’яса, упродовж вирощування свиню по кілька днів слід тримати голодною. Коли свинка вже заколота, її належить обсмалити соломою, гарно обскребти. Зробити це треба декілька разів, щоб шкіра була м’якою та тоненькою. Коли вже все гарно обсмажилося, порося треба обкласти соломою, залити окропом й накрити рядниною, щоб сало упарилося. Потім поросятко ретельно чистять та відділяють сало від м’яса й гарно присолюють. Ось таким насправді довгим й трудомістким є шлях до нашого столу шматочка сала.
Тож коли ви йдете за салом до базару, треба пам’ятати, що смачне сало «не само по собі», це майже мистецтво. Саме наполеглива праця господаря та грунтовний досвід предків, таємниці народної рецептури, традиції і звичаї створюють справжній кулінарний шедевр, якому немає рівних у всьому світі.
Насправді майже у кожному нашому селі вміють готувати добре сало та інші м’ясні делікатеси. ОКЗ «Харківський організаційно-методичний центр туризму» неодноразово пригощали салом й у Пересічному. Ох, і добре то було сало! А на Первомайщині сало подавали до хлібця від місцевого хлібзаводу – ідеальне поєднання продуктів!
Тож смакуйте сало з хлібом, з огірками, помідорами, цибулею й часником, додавайте до борщу й капусняку на столі сало, смажте на салі картоплю та яєчню, заправляйте салом куліш, розтоплюйте на смалець, смакуйте шкварками, додавайте до ковбас та вигадуйте нові власні рецепти. І хай все буде смачно! Вітаємо всіх гастрофанів зі смачним святом! І обов’язково сало буде на нашому столі в день нашої ПЕРЕМОГИ, віримо, що скоро!
P.S. Допоки пост писався, жодна свинка не постраждала, а от їсти закортіло суттєво!
#ХарківщинаТуристична
#ГастроМандри #гастрономія
#їжа #сало #страви
