245 років духовної величі: історія Успенського собору Харкова.
Цьогоріч виповнюється 245 років від часу спорудження Успенського собору. Собор є найдавнішим православним храмом міста та пам’яткою архітектури національного значення, входить до переліку «7 чудес Харкова». Був заснований у XVII сторіччі як головний храм міської фортеці зусиллями козацької громади та військових.
Знайома кожному харківцю сучасна кам’яна будівля була зведена у стилі бароко в 1771-1777 роках за проєктом професора архітектури Харківського університету Є. Васильєва з доповненнями першого міського архітектора А. А. Тона, якому довелося завершувати будівництво. Окраса собору – Олександрівська дзвіниця – будувалася пізніше у 1821-1844 роках на честь перемоги над Наполеоном у війні 1812 року. При висоті дзвіниці 90,47 метра, від землі до верху хреста, вона стала однією з найвищих мурованих споруд свого часу. Безумовно, обидва майстри володіли величезним талантом, а оскільки будівництво затягнулося на цілих 20 років, то будівля поєднала у собі і елементи пізнього бароко, і класичні стилі, бо кожному часу притаманна своя архітектурна мода.
Зараз ця еклектика стилів та перехідні форми, які іноді називають «харківським бароко», викликають у нас суцільне захоплення!
При будівництві собору були застосовані не лише архітектурні, а ще і інженерні новації. Так, наприклад, внутрішній простір собору створювався з урахуванням особливих акустичних вимог, що пізніше дозволило без значних перебудов облаштувати там органну залу з ідеальним звучанням.
Викликало захоплення і мистецьке оздоблення. В інтер’єрі було встановлено розкішний іконостас, який, за поширеною історичною версією, було виконано за малюнками видатного архітектора Бартоломео Растреллі (на жаль, іконостас було втрачено у радянський період), на верхньому ярусі дзвіниці було встановлено годинник від паризької фірми «Borel» («Борель»), а сама дзвіниця була прикрашена 300-кілограмовим срібним хрестом. Навіть все це не зберегло собор від паплюження у радянський період.
В лютому 1930 року храм було офіційно закрите для вірян та розібрано всі п’ять бань собору, знято дзвони з дзвіниці та знищено значну частину декору фасадів. Будівлю використовували як складське приміщення та приміщення для міських адміністративних служб, певний час працювали швейна та фарбувальна майстерні. Наприкінці 1950-х розпочалися перші спроби відбудови, а масштабна реставрація тривала у 1970-х роках. 1 червня 1986 року в соборі відкрили Будинок органної та камерної музики. Лише у 2006 році собор повністю передали Харківській єпархії, а орган продовжував функціонувати там до демонтажу у 2016 році.
Від початку повномасштабного вторгнення собор неодноразово використовувався як сховище для цивільного населення під час повітряних тривог, оскільки його товсті стіни витримали навіть прямі влучання снарядів поблизу. Але у березні 2022 року під час однієї з атак у соборі було вибито майже всі вікна та пошкоджено старовинні вітражі. Уламки снарядів пошкодили внутрішнє оздоблення, ікони та церковне начиння.
Харківщина туристична у мирний час неодноразово організовувала екскурсії до собору. Велися розмови про можливість відкриття оглядового майданчика на одному з ярусів дзвіниці, але…
А давайте зараз загадаємо бажання! Одного мирного дня зустрітися на справжній екскурсії та піднятися разом на дзвіницю, щоб з висоти майже 90 метрів побачити виняткову панораму: Покровський сквер та куполи Покровського собору, історичну забудову навколо, індустріальні райони та новіші житлові масиви десь на обрії, а ще місто злиття річок Лопань і Харків, тих, що дали місту і назву і сенс життя!
Пропонуємо ознайомитися й з іншими цікавими датами і фактами про нашу Харківщину в універсальному довідково-бібліографічному виданні «Календар історичних дат і подій Харківщини», що видається ОКЗ «Харківська обласна універсальна наукова бібліотека» з 1977 р. Посібник містить фактографічні і бібліографічні відомості про визначні події історії, суспільно-політичного, громадського та культурного життя області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, життя і діяльність яких пов’язані з Харківщиною. З повною версією календаря можна ознайомитися тут: https://library.kh.ua/kalendar-2026.
